AMBIENT.PROJECT
Dreamy Wings
Головний розробник Ambient.White
У мене є мрія. Мрія про те, що одного дня вийде така гра, на яку броні можуть показати та сказати: “Це – щось набагато більше, аніж просто гра про поні.”
Мрія про те, що одного дня броні прийдуть на Е3, Gamescom чи будь-яку іншу велику презентацію ігор та будуть дивитися, як на сцену хтось підніметься та скаже: “Ми створили гру з поні. Вона дивовижна.”
Мрія про те, що одного дня броні розкажуть захоплюючу, сповнену емоціями історію, що розготається в унікальному пречудовому світі, сповненому магією. Історію, персонажі якої мають глибокі продумані характери, пишні крила, сяючі копита, величні роги та [AAARGH WHY]. Історію, після якої гравці б подивились на світ з іншого ракурсу. Історію, що змінила би переконання та життєві позиції. Історію, що викликала б не тільки посмішку на обличчі, а й роздуми про істинну різницю між добром та злом, про те, як це бути безсмертним та чи можна подарувати щастя кожному в світі. Історію, що зламала б стереотипи та стала б одним із найулюбленіших шедеврів ігрової індустрії.
Я чекав на це вже багато часу, та нічого такого не сталося. Тому я спитав себе: “То й нащо мені чекати на це від когось, якщо я й сам це можу втілити?”
Нелегка задача, еге ж? Багатьом вона здалася б недосяжною, враховуючи те, що в мене тоді ще не було навичок з розробки ігор та самого розуміння, як створюються сюжети ігор чи ігри загалом.
Недосяжна. Ага, мені казали, що це недосяжне.
Після чого я казав: “У такому разі я зроблю це просто заради забави.”
Я вивчив кожну деталь процесу розробки ігор, старанно працював, відшліфовував головні ідеї до того, що мені довелося викинути 90% початкових наробок, викинув у смітник результати власної, лише щоб покращити гру і, нарешті, прийшов до альфа-стадії проекту, над яким працював.
Це був момент, коли я виклав перше відео ґеймплею першої частини серії Ambient, що називалась Ambient.Prologue.
Я почав створювати екшн-адвенчер із елементами RPG. Історія розповідає про двах сестер, що шукають своє місце у прекрасному і водночас ворожому світі. Ви гратимете за Аструм, старшу сестру, що йде життям разом із своєю молодшою сестрою Крінітою, долаючи перешкоди, небезпеки, емоціональні та моральні випробування, намагаючись дійти до поставленої мети.
Після публікації відео багато талановитих людей зі всього світу зв’язались зі мною, запропонувавши свою допомогу.
Це – початок історії команди A Little Bit Different.
Це – історія, яку ми разом створюємо у цю саму мить.
– Хей, командо ALBD, досягнути нашої мети неможливо. Хочете спробувати?
– Ні. Ми досягнемо більшого!
– О таааак! Ай, молодці! У такому разі наша наступна мета недосяжніше за недосяжне!
Авжеж, це нам коштуватиме величезних витрат часу та зусиль. До цієї мети я йду вже 3 роки. Йду разом із компанією чудових друзів.
Майже рік пройшов з початку спільної праці ALBD. Рік, сповнений важких рішень, тонн експериментів, цінних уроків у розробці ігор та управлінні командою. Проект, який ми планували втілити раніше, перетворився на щось більш серйозне. З підтримкою броні, нової відданої та талановитої команди і великої кількості досвіду ми перепозначили мету і стиль і розпочлали з чистого аркушу, щоб створити гру із дійсно веселим і захоплюючим ґеймплеєм, емоційним сюжетом та унікальною красою графіки і звуку, прикрашеними доброю оптимізацією. Ми поставили собі мету, досягнувши яку ми можемо гордитися, що вона вражаюча. У цей момент ми дещо зрозуміли: це більше не пролог. Це повна перша гра у серії Ambient. Гра, що тепер зветься Ambient.White.
У вас є таланти? Чи хотіли б ви нам допомогти? Наша команда буде неабияк рада бачити вас у себе!
Для детальнішої інформації перейдіть на сторінку “Волонтерство”!
Якщо у вас немає необхідних умінь, але ви все одно хотіли б нам допомогти, не біда! Ви завжди можете нас підтримати іншими способами, наприклад на Patreon, підписатися на наш канал YouTube, Twitter, Twitch, Tumblr, або VK.Можете підкинути нам і пару гривень на PayPal:
У вас завжди є можливість зробити свій внесок у розробку чудової гри!
На телебаченні є один мультсеріал, слоган якого: “Дружба – це диво!”
